Майже щодня в травматологічні і хірургічні кабінети лікувально-профілактичних закладів звертаються люди, які постраждали від укусів тваринами.
Протягом цього року по територіальних громадах району зареєстровано 38 таких звернень. В 32 випадках (84,2%) укуси були нанесені собаками, з них у 6 випадках – невідомими, бродячими. П’ятеро осіб були покусані кішками, двоє з яких – невідомі. І в одному випадку зареєстровано звернення після укусу щуром.
На жаль, епізоотична ситуація в регіоні нестійка. В поточному році зареєстровано 3 випадки сказу тварин (в м.Ужгород – собака, в околицях с. Пацканьово – борсук, в с. Тарнівці - собака). Впродовж першого півріччя 2023 року в області зареєстровано 7 випадків сказу серед тварин – 2 лисиці, 3 собаки, 1 кіт, 1 борсук.
Сказ у людини вважається невиліковним і майже у 100% призводить до смерті. У світі відомо лише про три випадки, коли хворобу вдалося вилікувати.
СКАЗ: Що варто знати і як уберегтися
Сказ — це гостре інфекційне захворювання, збудником якого є вірус, що характеризується важким ураженням центральної нервової системи і при відсутності своєчасної екстреної вакцинації є загрозливим для життя.
Щороку від цього небезпечного захворювання в світі гине понад 55 тис. людей і більше 1 млн тварин; 95% випадків смерті від сказу фіксують в Африці та Азії.
Причини сказу і шляхи передавання інфекції
Джерелом вірусу сказу є дикі та свійські тварини. Людина може заразитися сказом від інфікованої тварини через:
- укус;
- подряпину та мікро ушкодження шкіри;
- потрапляння зараженої слини на слизові оболонки.
Найчастіше людей кусають домашні собаки, рідше — кішки, кажани, їжаки. Розповсюджувати сказ серед тварин можуть лисиці і вовки. Навіть, здавалося б, безневинні білки, яких так люблять годувати у парках діти та дорослі, є дуже небезпечними. Вони, як і їжаки, єноти та інші теплокровні тварини є переносниками сказу. Не варто також забувати про небезпеку і від польових мишей та щурів. Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема собаки, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту території, членів зграї або здобуття їжі.
Якщо вас укусила чи лизнула безпритульна або дика тварина, негайно зверніться до закладу охорони здоров’я — антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків.
Симптоми сказу
У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває 1-6 місяців.
Початкові симптоми сказу — підвищення температури та біль, відчуття поколювання чи печіння у місці пошкодження. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.
Симптоми сказу у тварин
Сказ серед тварин перебігає в двох формах: буйній (агресивній) і тихій (паралітичній). Буйна форма найбільш характерна для хижих диких тварин. Вони втрачають відчуття страху перед людьми, з’являються вдень в населених пунктах, в місцях випасу і утримання худоби, нападають на свійських тварин і людей. Так, лисиці при захворюванні серед білого дня заходять до населених місць, ганяються за домашніми птицями та без остраху гризуться з собаками, нападають і на людей. Тому пам’ятайте: здорова дика тварина уникає зустрічі з людьми, вона не заходить в населені пункти серед білого дня, її не можна зловити руками.
Серед домашніх тварин буйна форма найчастіше характерна для котів. Хворі кішки відрізняються агресивністю відносно людей, собак та інших тварин чи птахів.
При тихій формі сказу, яка найчастіше відзначається при зараженні собак, порушення виражені зовні слабко. В деяких випадках собака залишається ласкавою до господаря і знайомих, намагається облизувати руки й обличчя. Потім занепокоєння і збудливість поступово наростають. Характерно, що собака мовчки підбігає до тварин чи людей і кусає їх. Скажений собака часто лягає і схоплюється, гавкає без причини. В подальшому розвивається парез мускулатури глотки, що проявляється сильною слинотечею, хрипким уривчастим гавкотом, утрудненим ковтанням. У господарів ці явища нерідко викликають прагнення видалити неіснуючу кістку, якою могла вдавитися тварина, і при цьому вони можуть заразитися сказом.
Профілактика сказу
Профілактика сказу дуже важлива. Для цього потрібно:
- Регулярно вакцинувати свійських тварин від сказу.
- Не торкатися диких чи безпритульних тварин, не підгодовувати їх.
- Стерегтися безпритульних та диких тварин, які не бояться самі до вас підходити.
- Виконувати правила та норми утримання домашніх тварин і поводження з ними.
- Не вбивати здорових на вигляд тварин, які нанесли укуси та інші пошкодження, а терміново викликати спеціалістів ветеринарної медицини для проведення спостереження протягом 10 днів.
- У разі укусу домашньою твариною, з’ясовувати ім’я її господаря та адресу. Це допоможе встановити за твариною ветеринарний нагляд та уникнути щеплень.
Якщо вже тварина вас вкусила чи обслинила (особливо дика чи безпритульна):
Найбільш небезпечними є будь-які укуси тварини в ділянки обличчя, шиї, пальців рук, кисті. У слині тварин вірус сказу з’являється за тиждень і навіть раніше до появи зовнішніх ознак захворювання, тому навіть цілком здорова на вигляд тварина при укусах може передавати збудника. Отже, якщо вкусила чи подряпала навіть, на перший погляд, здорова тварина, потерпілому необхідно обов’язково звернутися до лікаря,
- Негайно зверніться до лікаря!
- Якщо тварина домашня, попросіть власника надати документи, що підтверджують її щеплення.
- Пройдіть курс антирабічних щеплень, якщо лікар їх призначить.
- Ні в якому разі не припиняйте курс щеплень і не порушуйте режим поведінки під час нього.
Перша медична допомога після укусу
Може статися так, що лікар знаходиться далеко і ви не можете потрапити до нього одразу. В такому випадку необхідно ретельно промити (протягом 15 хв.) поверхню рани струменем води з бажано господарським милом, який містить в собі достатній відсоток лугу, щоб завдати руйнівної дії вірусам та бактеріям, що потрапили в рану. Мильна вода усуне слину тварини та бруд. Далі слід обробити краї рани 5% настоянкою йоду. Накласти стерильну пов’язку і негайно звернутися в медичний заклад.
Тільки лікар (хірург, травматолог) оцінить ризик можливого зараження вірусом сказу і призначить при необхідності курс щеплень!
Пам’ятайте, зволікання може коштувати вам життя!